Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віддзеркалюватися — віддзеркалитися (давати зображення на гладкій поверхні чого н.), відбиватися, відбитися, відсвічуватися, відображатися (в чому), відображуватися, відобразитися (в чому), відкидатися, відкинутися … Словник синонімів української мови
віддзеркалюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
віддзеркалитися — див. віддзеркалюватися … Український тлумачний словник
відкидатися — а/юся, а/єшся, недок., відки/нутися, нуся, нешся, док. 1) Відхилятися назад. 2) розм. Відчинятися (про ворота, двері). 3) тільки док., розм. Відцуратися, відректися від когось. || Відмовитися від чого небудь. 4) розм. Те саме, що… … Український тлумачний словник
відображатися — а/ється і відобра/жуватися, ується, недок., відобрази/тися, и/ться, док. 1) у чому. Відтворюватися, мати відображення. 2) у чому. Те саме, що віддзеркалюватися; відбиватися. 3) тільки недок. Пас. до відображати … Український тлумачний словник
відсвічуватися — ується, недок. 1) Відливати якимсь кольором. 2) рідко. Те саме, що віддзеркалюватися; відбиватися … Український тлумачний словник
відбиватися — I = відбитися 1) (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); відпадати, відпасти (під вагою, тиском); відламуватися, відламатися (ламаючись); відколюватися, відколотися (тріскаючи, колячись) 2) (іти від товариства, гурту, череди; утрачати… … Словник синонімів української мови
віддзеркалитися — див. віддзеркалюватися … Словник синонімів української мови
